Президент Ірану Масуд Пезешкіян: управління енергетичними та водними ресурсами є інтересом національної безпеки
[66981] Президент Ірану Масуд Пезешкіян: управління енергетичними та водними ресурсами є інтересом національної безпеки
Президент Ірану, Масуд Пезешкіян, визначає управління енергетичними та водними ресурсами як ключову ціль для національної безпеки країни та наголошує на необхідності зміни моделей споживання.
Зосередженість уряду Ірану на забезпеченні національної інфраструктури
Під час серії професійних зустрічей, що відбулися 19 травня 2026 року, президент Ірану Масуд Пезешкіян наголосив, що збереження водних та енергетичних ресурсів є невід'ємною частиною "національної безпеки та تابآوری (стійкості) країни". Згідно з повідомленнями в اخبارفوری, президент високо оцінив роботу Міністерства енергетики щодо стабільності електромереж та водопостачання, проте вимагав вжити жорстких заходів проти незаконного буріння та неконтрольованого викачування води з підземних резервуарів.
У додатковому звіті خبرگزاری ایرنا (державне інформаційне агентство, пов'язане з позицією влади) було зазначено, що Пезешкіян закликав перетворити культуру заощадження та ефективного споживання енергії на "всеосяжний суспільний дискурс". Окрім управління водними ресурсами, президент обговорив зміцнення політики соціального забезпечення в Міністерстві праці, наголосивши на захисті купівельної спроможності вразливих верств населення перед обличчям "економічних наслідків війни" та управління ринком праці.
Водночас خبرگزاری ایرنا зосередило увагу на сфері технологій, цитуючи експертів, які підкреслюють, що стабільна електроенергія є "життєвою артерією розвитку штучного інтелекту та цифрової економіки". За оцінками міжнародних агентств, наведеними у статті, очікується, що споживання електроенергії центрами обробки даних у всьому світі зросте у 2,5–3 рази до 2030 року, що змушує Іран модернізувати свою національну інфраструктуру, щоб залишатися конкурентоспроможним на світовому рівні.
Посили уряду відображають стратегію, яка поєднує захист життєво важливих ресурсів з одного боку, та спробу прискорити процеси цифровізації з іншого, і все це в умовах бюджетних та економічних обмежень, якими держава намагається керувати зважено.